Опори контактної мережі - залізобетонні вироби, на яких закріплюються дроти контактної мережі електрифікованих залізниць. Контактна мережа кріпиться до опор на кронштейнах, жорстких металевих поперечинах.
Опори контактної мережі залізобетонні поділяються за призначенням на підтримуючі (проміжні і перехідні), анкерні (для сприйняття навантажень від натягу проводів), що фіксують (для удержку проводів відносно осі струмоприймача електричного рухомого складу) і фідерні (для підвіски проводів живильних) по конструкції розрізняють залізобетонні опори контактної мережі самонесучі і з відтяжками. Розрізняють кілька видів залізобетонних стійок для опор контактної мережі:
СС - стійки опор, що встановлюються на фундаменти стаканного типу або закопують безпосередньо в грунт (нероздільні)
ВСА - стійки опор з болтовим кріпленням до фундаменту (роздільні).
В Україні найбільшого поширення набули залізобетонні опори контактної мережі конічної форми; залежно від гідрологічних умов і роду струму в контактній мережі вони встановлюються в землю або на фундамент.
Перевагою залізобетонних опор або стовпів освітлення, зв'язку є їх витривалість по корозії та впливу хімічних реагентів, що знаходяться в повітрі. Термін служби залізобетонних стовпів ЛЕП доходить до 50 років і більше.